Позакласна робота з географії

Географія як шкільний предмет може охоплювати дуже широке і різноманітне коло питань (наприклад, опис подорожей, спостереження цікавих явищ природи та ін.), на яких вчитель не має можливості зупинятися під час учбового процесу, а вони є дуже цікавими для учнів. Географія тісно пов”язана з навколишнім середовищем, з життям людей та з перебігом подій в нашій країні та за її межами. Все ці, безперечно, відкриває для позакласної роботи чималі можливості.

Навчальна робота в школі за програмою обмежена в часі і тому вона не в змозі задовольнити усі різноманітні інтереси та потреби учнів.

Вчитель не завжди в змозі викласти весь обсяг цікавого пізнавального матеріалу про окремі явища чи географічні об'єкти на уроках. Користуючись різними інформаційними джерелами учні дізнаються про. існування споріднених до географії наук: геології, вулканології, гляціології, океанографії тощо. Вчитель виявляє інтереси учнів, залучає їх до позакласної роботи, використовуючи для цього додаткову літературу та надаючи можливість практично застосувати здобуті знання у своїй діяльності.

Позакласна робота є складовою частиною навчально-виховної роботи школи, головною метою якої є направлення самодіяльності і активності учнів на підвищення ії культурного рівня, на розвиток здібностей, розширення кругозору та поглиблення знань, на засвоєння корисних вмінь і навичок та організація дозвілля та розумних розваг учнів, а також формування ціннісних орієнтацій особистості.

Предметом позакласної роботи є діяльність учнівських добровільних об’єднань.

Змістом позакласної роботи є сукупність і різноманітність пізнавальної, виховної та практичної діяльності учнівських об’єднань (наприклад, гурток, клуб, товариство, асоціація, факультативи).

Успіх навчання багато в чому залежить не тільки від вибору ефективних методів і форм навчання в класі на уроці, а й від організації позакласної роботи з предмета. Досвідчені вчителі знають, що дуже часто інтерес до предмету,вибірпрофесії відбувається під впливом позакласної роботи.

Результати творчих пошуків учителів географії допомогли накопичити багатий досвід з позакласної роботи. Вивчення учнями географії поза рамками навчального плану і вимог шкільної програми відрізняється, перш за все, від уроку, як основної форми організаціїпроцесунавчання з географії та головного елемента класно-урочної системи. Позакласна робота будується в порівнянні з уроками на іншому географічному матеріалі, проводиться в іншихорганізаційнихформах і більшою міроюґрунтується на самостійності учнів і проводиться у позакласний час.

Мета позакласної роботи–забезпечення всебічного та гармонійного розвитку школярів. Ця вимогавідповідаєосновній ідеї виховання–виховати людину,якагармонійно поєднує в собі духовне багатство,моральнучистоту і фізичну досконалість

.

Освітні та виховні завдання позакласної роботи з географії визначаються загальними цілями і завданнями навчання з предмета. Найважливішим завданням позакласної роботи з географії є ​​формування в учнів рис особистості: взаємодопомоги, дружби, вміння працювати вколективіта ін.

Одне із завдань позакласної роботи з географії полягає в збагаченні школярів новими, цікавими фактами,поняттями, що відображають різні сторони життя природи і суспільства.

Найважливішим завданням позакласної роботи з учнями по предмету є посилення їхнього інтересу до географічної науки.Розвитокпізнавального інтересу до географії на основі позакласної роботи забезпечується залученнямзасобівцікавості, знайомством з найважливішими досягненнями науки, екскурсіями в природу та на виробництво.

Позакласна робота з географії тісно взаємопов’язана з уроками. Як показали дослідження педагогів, інтерес до навчальної діяльності розвиває у школярів пізнавальні інтереси, які характеризуються прагненням учнів до глибокогопізнаннянового в даному предметі,бажанняне залишатися наповерхніявищ.

У взаємозв’язку навчальної та позакласної роботи провідне місце належить навчальній діяльності.Позакласна робота з географії пов’язана з діяльністю в певному колективі. Спільна робота, пізнання цінності власної праці і праці своїхтоваришіввиховує в учнів такі якості, як дисциплінованість,товариство, взаємодопомога. Тому значення позакласної роботи зводиться не тільки до розширення кругозору школярів і поглибленню знань з предмета, підготовки їх до майбутньої професійної діяльності, але і відіграє велику роль у становленні такихособистіснихякостей, як самостійність, цілеспрямованість, вміння організувати свою діяльність.

Значення позакласної роботи у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи безперервно зростає, так як вона сприяє широкому застосуванню теоретичних знань в житті, на практиктиці; формуєпрофесійніінтереси учнів. Реалізація поглибленого підходу до вивчення науки через різноманітні форми позакласної роботи дозволить розвинути творчіздібностіучнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, виробити стійкий інтерес до поповненнязнаннями, прагнення працювати, навчити учнів самостійно користуватися різнимиджереламигеографічної інформації.

Позакласна робота багато в чому визначається особливостями змісту програми з цього предмета.У змісті позакласної роботи можна виділити два основних напрями:

1) поглиблення основних питань змісту шкільного курсу, що викликають великий інтерес у школярів та мають велике освітньо-виховне значення;

2) формування умінь і навичок дослідницькогохарактерупри проведенні практичних робіт на місцевості, при роботі з різними джерелами інформації в класі, при використанні приладів, а також ПК.

Слід зазначити, що і в тому і в іншому напрямку широко використовується краєзнавчийматеріал, розвиваються вміння школярів самостійно здобуватизнання, застосовувати їх на практиці.

Особливістю позакласної роботи з географії є ​​здійснення міжпредметних зв’язків з різними дисциплінами:біологією,історією, фізикою, хімією,літературоюта ін.Реалізація міжпредметних зв’язків у позакласній роботі приводить до інтеграції і цілісності, комплексності в змісті й організаційних формах, що дозволяють висловити загальне в цілях всебічного розвитку особистості. Інтеграція форм і засобів у позакласній роботі дозволяє формувати в учнів узагальнені світоглядні ідеї. Крімтого, реалізація міжпредметних зв’язків дозволяє більш успішно вирішувати завдання формування загальнонавчальних умінь, озброювати школярівзнаннямспособів дій, а це значно підвищує їх самостійність.

Частка самостійної роботи учнів на позакласних заняттях повинна бути значною, але, щоб не перетворити позакласну роботу в подобу і продовження уроків, треба дбати про різноманітність форм і методів організації цих занять.

В позакласній роботі з географії важливо дотримуватися таких педагогічних вимог:

- суспільно корисна спрямованість;

-професійнаспрямованість;

-екологічнаспрямованість;

- краєзнавча спрямованість;

- сучасність змісту та форм позакласної роботи;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей інтересів учнів;

- поєднання педагогічного керівництва з самостійністю і добровільністю учнів;

- системність, безперервнийрозвитокпозакласної роботи.

Суспільно корисна спрямованість позакласної роботи з географії вимагає від вчителя такту, поєднання вчительського керівництва з дитячимсамоврядуванням, що забезпечує задоволення особистих інтересів і схильностей учнів.Суспільно корисна спрямованість здійснюється шляхом проведення учнями наукових досліджень, постановки дослідів і експериментів, роботи з охорони конкретних природних об’єктів і т. д.

Однак не можна учням нав’язувати форми суспільно корисної діяльності без урахування їхньої ініціативи.Професійнаспрямованість учнів є найважливішою частиною позакласної роботи з географії.Професійнаорієнтація учнів–це, перш за все, поєднання схильностей, здібностей особистості з інтересами суспільства.Знайомство зпрофесіямиздійснюється в ході лекцій, бесід, виступів фахівців,доповідейучнів, диспутів про професії, читання та обговорення літератури.

Важливе місце в професійній орієнтації учнів відводитьсяфакультативамі географічним гуртках.Їх робота з метою профорієнтації повинна супроводжуватися завданнями суспільно корисного характеру,матидослідну спрямованість.Ефективною формою профорієнтації в позакласній роботі з географії слід визнати проведення конференцій, присвячених різнимпрофесіям; організацію тематичного лекторію тощо.

У кабінеті географії з метою профорієнтації оформляють спеціальні куточки або вітрини, в яких розміщуютьматеріалипро професії, пов’язані згеографією, а також з професіями, де необхідні географічні знання та вміння.

З особливостей змісту сучасної географії випливає така вимога до позакласної роботи, якекологічнаспрямованість. Вона пов’язана з формуваннямціннісногоставлення учнів до природи, яке будується на основі знань про цілісність природи, взаємозалежності і взаємозумовленості компонентів природи; формуванням елементарних навичок поведінки в природі, вміннямоцінювати результати впливу діяльності людининананавколишнє середовище. Розкриття взаємозв’язків людини і природи розглядається в позакласній роботі з географії на глобальному, регіональному та місцевому (локальному) рівнях.

Найважливішим вимогою позакласної роботи з географії є ​​сучасність її змісту та форм.Позакласна робота з предмету повинна відображати все нове: і виробничі досягнення в рідному краї, і нові напрями в розвитку економіки.В успіху позакласної роботи важливу роль відіграє ерудиція і інтереси вчителя. В позакласній роботі необхідно використовувати активні методи і форми: диспути, конференції, ділові ігритощо.Самевонидозволяють організувати активнийобміндумками, сприяють формуваннюоцінних суджень, умінь відстоювати свою точку зору.Вибірактивних форм діяльності пов’язаний з віковими,психологічними і фізіологічними можливостями учня.

Важливим моментом у дотриманні вимоги врахування вікових та індивідуальних особливостей інтересів учнів є широке використання ігрових форм. Спираючись на дослідження відомогопсихологаБ.Г. Ананьєва, слід зазначити, що гру «багато фахівців у галузі дитячоїпсихологіїперетворили на вікову форму діяльності, специфічну лише для дитини з першого року життя до початку систематичного навчання... Тим часом гра як особлива форма діяльності має свою історію розвитку, що охоплює всі періоди людського життя. У підлітковому і юнацькому, молодому і середньому, навіть літньому віці існують різноманітні її прояви». Ігри дають можливість відпрацьовувати конкретні вміння діяти в чітко окреслених реальних умовах. На їх основі формуються знання, вміння і навички в учнів.

Наступна вимога до організації позакласної роботи з географії – поєднання педагогічного керівництва з самостійністю і добровільністю учнів. Ця вимога пов’язана з диференційованим підходом до учнів, суспільно-корисною спрямованістю позакласної роботи з географії і є похідним від них.

Необхідно, щоб основою залучення учнів у позакласну роботу з географії був не епізодичний інтерес, а пізнавальнінамаганняшколярів. Тому організовувати і проводити позакласні заходи слід таким чином, щоб вони задовольняли допитливість, враховували інтерес учнів, вимагали прояви їх вольових якостей. Це підводить учнів до добровільноїучасті в позакласній роботі з географії.

Однією з вимог до організації позакласної роботи з географії є ​​системність. Системність забезпечуєтьсяплануваннямпозакласної роботи з географії, наступністю форм змісту і методів її організації, традиціями школи.Проведення позакласної роботи з географії повинно враховувати вимогу безперервного розвитку позакласної роботи з географії. Наприклад, гурткова діяльність молодших школярів переростає вфакультативнізаняття або роботу клубів в старших класах.

Розвиток позакласної роботи з географії вимагає від вчителя постійного творчого підходу, переходу від простих форм занять до більш складних. В основі системності та розвитку позакласної роботи лежить знання вчителем учнів, вибір завдань, посильних для кожного конкретногоколективу, врахування вікових та індивідуальних особливостей, схильностей та інтересів школярів.

Дотримання всіх зазначених вище вимог до організації та проведення позакласної роботи сприяє створенню системи позакласної роботи, яка характеризується наступними рівнями:

Iрівень: використання позакласної роботи для ліквідації прогалин узнанняхі уміннях з географії.На цьому рівні позакласні форми роботи створюються і проводяться в основному з ініціативи вчителя.Організаціясамостійної діяльності учнів здійснюється на репродуктивному рівні. На даному етапі позакласна робота ведеться безсистемно, епізодично.

II рівень: більш широкий і поглиблений відбір матеріалу в порівнянні з програмою. На цьому рівні головне–розвинути,підтриматиі підвищуватиінтерес учнів до предмету. При організації заходів враховуються індивідуальні особливості учнів, забезпечується поєднання масових заходів з індивідуальними дорученнями, збільшується частка самостійної діяльності учнів. Для учнівхарактернийстійкий інтерес до проблем. Позакласні заходи проводяться систематично,кількістьучасників досить стабільна.

III рівень: самостійна діяльність учнів під час вирішення різних проблем. Учніволоіютьдоступними методами наукового пізнання, вчитель здійснює спрямовуючу роль, звертає увагу на оволодіння раціональними способами пізнавальної діяльності. На цьому рівні учні можуть проводити експерименти, працювати в співдружності з співробітниками НДІ, геологічних загонів, науковцями географічних факультетів, працівниками лабораторій тощо. Інтерес учнів переростає в соціально-значиму мотивацію.